Баба на чайник своїми руками: 68 фото ідей викрійки для грілки на чайник

Баба на чайник своїми руками — сучасні різновиди, особливості викрійки та фото.

З появою на Русі чайних традицій почала розвиватися і сфера самобутніх атрибутів, у якій гідне місце займає баба на чайник. У виготовлення утепленої ляльки домогосподарки вкладали свою душу та майстерність.

Реч ставала втіленням сімейного благополуччя та тепла. За триста років вона пройшла шлях від містичного оберегу до декоративного предмета, який не втратив своєї затребуваності й сьогодні.

Сучасні різновиди

Кожен вид оригінальних грілок має індивідуальні якості та особливості виконання. Творча робота стане свого роду іспитом на майстерність та творчі здібності будь-якої рукодільниці. Існує кілька основних видів утеплених ляльок:

1. Тільда-грілка
2. Баба-берегиня
3. Традиційні
4. З панчох та ниток
5. Грілка зі старої ляльки

Тільда-грілка

Виріб був запатентований 1999 року в Норвегії як власний бренд, який вигадала норвезька майстриня Тоні Фіннангер. Її робота так сподобалася покупцям, що тепер її продають у різних країнах.

Тільду можна відрізнити від іншої ганчірної іграшки за деякими індивідуальними особливостями:

• Рум’яні щічки;
• чорні очі — гудзики;
• непропорційно довгі руки та ноги;
• використання в шиття тільки тканин з натуральної сировини – льону, бавовни, флісу, бязі; невигадливий крій.

Модель елегантна та ефектна, тому варто подбати про покупку нового матеріалу для її пошиття, а не використовувати старі тканини.

Пошиття ляльки – грілки

Найчастіше шиють ляльки-тильди. Існує кілька варіантів, як зробити бабу на чайник.

Її можна зв’язати гачком або спицями, пошити вручну або просрочити деталі на швейній машинці.

Потрібно:

• Голки та нитки;
• ножиці;
• декоруючі деталі: мережива, гудзики, ошатні стрічки;
• нитки муліне для створення волосся;
• синтепон;
• натуральна тканина — бавовна, батист, сатин, бязь;
• швейна машинка.

Дотримуючись опису майстер-клас з пошиття баба на чайник, виготовлений виріб вийде красивим і ошатним:

• Спершу знімають розміри із заварювального чайника, креслять викройку і ножицями вирізують отримані лекала;
• далі лекала розташовують на тканині, окреслюють кравецькою крейдою, роблячи припуск в 1 см з кожного боку.Акуратно вирізають розкроєні деталі майбутньої фігурки;
• деталі зшивають, залишаючи незайманим низ виробу, а потім вивертають із виворітної частини на обличчя;
• на наступному етапі роботи модель набивають синтетичним наповнювачем та зашивають;
• за виготовленою викройкою роблять підкладку та деталі з утеплювача;
• підкладку та синтепон сточують вручну або прошивають на машинці, залишаючи маленький отвір. Вийшла заготівля майбутньої ляльки-грілки;
• підкладку зшивають із отриманою заготовкою по колу, а потім його вивертають через непрошитий отвір і сточують;
• по низу фігурки – тильди пришивають шматочок матерії, зібраним у оборку;
• викроюються деталі майбутнього сарафану з обраної тканини та сточуються;
• волосся робить з ниток муліне, приклеївши їх до голови;
• малюють маркером очі та щічки;
• на завершальному етапі ляльку прикрашають нарядними стрічками та намистами.

Модель виконана і її можна садити на чайник!

Баба-берегиня

З назви зрозуміло, що лялька у кожній сім’ї виконувала роль оберегу, що має дволикий смисловий відтінок. Стовп як основа служив символом чоловічої сили, а сарафан або спідниця — жіночу силу.

Загалом, лялькова фігурка поєднувала в собі два початки — чоловіче та жіноче, індивідуальність виробу полягає у відсутності особи. Сьогодні традиції змінилися, але грілки мають своїх шанувальників, котрі знаходять для них місце на кухні.

При вирішенні самостійно пошити подібний виріб, важливо почати з найпростішої моделі. Вона складається з голови та подолу.

З сарафаном доведеться досить довго повозитися через велику кількість дрібних деталей, але при бажанні все вийде.

Традиційні види ляльок

Зовнішній вигляд ляльки є стьобаним ковпаком, пов’язаним з вовни або пошитий з матерії. Виріб набивають синтетичним наповнювачем або ватином і шиють, виходячи з розмірів чайника для заварювання.

Викройка баби на чайник досить проста.Голова береться від будь-якої непотрібної ляльки, хоча досвідчені рукоділки воліють виготовляти лялькову голівку з текстилю. В області шиї приточується утеплювач.

У бічні шви пришиваються рукави з об’ємними мереживами — це ручки ляльки. Пошиття грілки не займе багато часу, а прослужить багато років завдяки своїй універсальності. При необхідності її можна випрати, попередньо прибравши голову.

З панчох і ниток

Утеплені баби з панчіх і ниток мають величезний попит. Головна причина — доступність необхідних матеріалів та нескладність виконання.

Для виконання грілки баба на чайник своїми руками застосовують голівки старих ниток. Верхня частина тіла виробу монтується за допомогою невеликого шматка дроту. Річ готова залишиться лише зв’язати поділ, виходячи з обсягу чайника.

Мастериця сама вирішує, що буде на бабі – спідниця або сарафан. Рукоділки можуть зв’язати гачком верх тулуба ляльки із щільних ниток. Їх вбирають у тканий одяг і малюють обличчя кольоровими маркерами.

Можна обійтися без виготовлення волосся, просто одягнувши на голову іграшки хустинку, як це було в давнину, коли кожна жінка ходила з покритою головою.

Зручно створювати ляльку з пляшки та капронових панчох.На шийці зверху створюють рівне коло з капрону, попередньо набивши його синтетичним наповнювачем. Так само формується носик.

Очі для ляльок можна вирізати за шаблоном з м’якого шматочка пластику, надавши їм реалістичності. Щоки у ляльки покривають рум’янцем. Волосся виготовляють із ниток і приточують до капронової голівки. Губи — зі шматочка червоної матерії.

Грілка зі старої ляльки

Було так, що шкода розлучатися з улюбленою лялькою. Можна виготовити з неї грілку.

Для її виконання потрібен дріт і 2 шматки тканини прямокутної форми. Тканину потрібно пошити так, щоб зрештою вийшов циліндр.

Підкладка сточується з утеплювачем і поєднується з пишною спідницею. З приготовленого дроту формується пара кілець, діаметр яких дорівнює обсягу спідниці.

Кільця з’єднують дротиком між собою і розташовують під спідницею. Потім до верхньої частини спідниці приточують верхнє коло. Після цього ляльку перевдягають і можна використовувати її за прямим призначенням.

Пошиття баби на чайник настільки захоплююче заняття, що воно може перейти у хобі. Освоївши найпростіші варіанти та набивши руку, можна створювати гідні вироби, які стануть оригінальними подарунками, що створюють затишну атмосферу у домі.

Фото баби на чайник