Як зробити ляльку своїми руками – фото ідеї ляльок з пластиліну, картону, шкарпетки та клаптів тканини

Як зробити ляльку в домашніх умовах з підручних матеріалів: робота в різних техніках (68 фото)

Найкраща та улюблена іграшка – створена своїми руками. Така лялечка стане справжнім другом для малюків, а також оберегом на всі випадки життя. Як зробити лялечку з тканини та інших матеріалів?

Це зовсім нескладно, але дуже цікаво та корисно для розвитку дітей. У цій статті ми розповімо, як пошити невеликі лялечки різного типу на свій смак.

Особливості авторських ляльок

Ляльки ручної роботи – завжди цінніші та цікавіші за фабричні. У них відчувається душа майстра, його талант та увага до деталей. Навіть проста лялечка з ганчір’яних залишків несе в собі особливий заряд і тепло рук.

Невеликі ганчірні або паперові, глиняні лялечки відомі з давніх часів. Є навіть ціла традиція ляльок вуду, які служили засобом магічних операцій. Створювалися і ритуальні ляльки, ошатні та святкові з особливих приводів.

Сьогодні ляльки авторського походження в основному робляться в декоративних цілях для колекціонування та продажу. Але для дітей та творчості теж є напрямок, який ставить за мету розвиток дитини, її навичок створення ляльок та іграшок.

Для створення лялечки не потрібні рідкісні чи дорогі матеріали, тому зробити таку фігурку можна у вільний час – для душі, розваги чи на виставку. Ідеї для творчості можна почерпнути в музеї, в Інтернеті, в альбомах і у фотостоках.

Матеріали та інструменти

Найчастіше ляльок роблять із тканини – це зручний і доступний ресурс, а нитки з голкою знайдуться в будь-якому будинку. Тканини мають різні властивості, є довгі і щільні, легкі і з різною фактурою.

За текстильною лялечкою просто доглядати, її можна випрати і оформити в різних версіях.

Для роботи потрібно:

Шматки різних кольорів та розмірів;
Ножиці;
Макетний ніж;
Нитки в тон або контрастні;
Голки, шпильки;
Пряжа, муліне;
Вата або синтепон для набивання;
Олівці, ручки або фломастери для тканин, фарб типу акрилових;
Праска;
Клей для тканини;
Ґудзики, бісер, намистинки для декору, хутро, шерсть.

Який буде лялька – залежить від фантазії та вмінь творця. Є кілька найвідоміших форматів, які ми пропонуємо зробити своїми руками. Наш майстер-клас включає такі моделі, як закрутки,

Лялечка-закрутка

Це найпростіша і найлегша у створенні м’яка лялечка, відома за російськими традиціями та казками.З її пошиттям впораються навіть найменші діти. Робота над фігуркою розвиває моторику та мислення, вміння створювати прості іграшки.

Закрутка – це маленька слов’янська «жінка» у народному костюмі, вона служить оберегом від неприємностей та знайомить із традиціями декору та костюма.

З білої тканини вирізують квадрат 20 х 20 см.
Загинають 2 см у верхній та правій частині.
У нижній частині підкладають смужку з вати, міцно закручують. Тулуб готовий.
На місцях шиї та пояса затягуємо ниткою.
Ще один білий квадрат наповнюємо кулькою з вати, поруч розміщуємо тулуб.
Тканину складаємо, обмотуємо ниткою для створення голови.
Вирівнюємо складки на обличчі, куточки підгинаємо та обмотуємо ниткою для отримання долонь.
Залишки тканини слід обмотати на поясі.
Вбрання робиться з красивої тканини, вирізається коло 20 см з отвором посередині для голови.
З боків вирізається отвір для ручок.
Лялька одягається в одяг, обв’язується стрічкою.
На головку пов’язується хустинка із трикутного шматочка.

За бажанням закрутки малюю обличчя, але традиційно вона «безлика».

Тільда

Це ніжна, жіночна лялечка, дуже реалістична, схожа на?людини. При цьому її пропорції перекручені – ноги подовжені, руки також, при невеликій головці.

Обличчя зазвичай дуже просте, але завжди виділяють рожеві щоки. Прикрашати тильду прийнято пишно, з мереживом і воланами, в стилі «ангел».

Для роботи краще взяти натуральні тканини (бавовна, льон, шовк). На них розміщують викрійку, скріплюють шпильками і вирізають деталі з відступом 5 мм по краях.

Варіанти викрійки можна знайти в книгах про тильду або в Інтернеті. Деталі зшивають, набивають синтепоном. Роблять волосся з ниток. Виходить готова фігурка, яку можна прикрашати на свій розсуд.

Обличчя тильди зазвичай вишивають, намистини служать очками, їх пришивають близько посадженими. Щоки розфарбовують рожевими фломастерами або олівцями, яскраво та велико.

Ріт можна не робити або позначити дрібним стібком. Зачіска зазвичай не довша за плечі, можна розділити волосся з ниток на два пучки або кіски.

Наряд відображає характер, ідею – частіше це ніжний, легкий та повітряний образ. Звичайно, бувають тильди у брючних костюмах, у нічних сорочках. Краще взяти шовку та мереживо, волани.

Горище лялечка

Така фігурка справляє враження «ретро» — вона ніби стара й пошарпана, але це якраз її особливість. Хороший майстер завжди вибирає цей варіант для вираження індивідуальності героїні. Вінтаж завжди у моді, а це створення просто зачаровує з першого погляду.

Лялька з горища схожа на тильду, але має трикутний носик, круглі очі, яскраві щічки і ротик-смужка. Під очима – хвилясті лінії, що надає їй зворушливого вигляду.

Тканини для лялечки можна спеціально зістарити у відварі чаю, кави.
Викройку прикласти до тканини та вирізати у припуском 5 мм.
Зшити деталі, залишаючи дірочки для набивання, наповнити синтепоном і все пошити докупи.
Обличчя вишиваємо нитками, малюємо акрилом або фарбою для тканини.
Волосся краще зробити з пряжі, зробити стрижку або пару кісок.
Одяг повинен бути скромним, зі старої або зістареної тканини.

Різні варіанти таких моделей можна подивитися на сайтах з ляльковими колекціями.

Інші моделі ляльок

Різноманітність дизайнів та моделей широко представлена на тематичних сайтах, на виставках та в магазинах. Зараз можна знайти потрібне зображення або викройку практично повсюдно.

Є ростові ляльки, є мініатюрні або стилізовані, з паперу та пластику, порцеляни, глини або дерева.

Популярністю користується модель «тряпієнса» — схожа на Барбі, але чепурніша, наче принцеса. Бувають ляльки-гарбузи, які поєднують у собі різні риси, але є особливість – гарбузова форма голови.