З бабусиних квадратів
В’язати квадрати та конструювати з них предмет одягу – цікаве заняття. Бабусині квадрати в’яжуться гачком. Покроковий майстер клас:
- Починати з ланцюжка з 6 повітряних петель, замкнути в кільце;
- У кільце виконати підйом із трьох повітряних петель (вп), два стовпчики з накидом (ссн), ланцюжок з 3 вп, 3 ссн, 3 вп, 3 ссн, 3 вп, 3 ссн, 3 вп; У кожному наступному ряду в’язати по 2 вп над кожною трйкою ссн, у кожен ланцюжок з 3 вп в’язати групу -3 ссн, 3 п, 3 ссн.
За цією схемою виходить простий класичний бабусин квадрат. Чергування кольорів зробить його оригінальним.
В інтернеті на рукодельних ресурсах представлено безліч фото різновидів бабусиного квадрата. Можна вибрати будь-який з них та сконструювати свою унікальну модель тапочок.
В’язання бабусиних квадратів схоже на медитацію. Заняття заспокоює та налаштовує думки на правильний лад. Недарма його так люблять майстрині всього світу.
На розмір тапок 36-39 знадобиться п’ять квадратів, розміри кожного з них по 10 см. Зібрати взуття за схемою, представленою в інтернеті.
Практичні поради щодо в’язання тапочок
В’язані тапочки це домашнє взуття, яке має бути не тільки зручним і комфортним, а й безпечним. Багато господарів не покривають підлоги килимами. По лінолеуму, паркету в’язана або текстильна підошва ковзає, людина ризикує впасти і отримати травми. У зоні ризику діти та люди похилого віку.
Рукоробки використовують латексний клей проти прослизання. Клей наносять на матеріал підошви невеликим шаром чи краплями. Застигаючи, латекс утворює гумове покриття, тапочки не ковзають при ходьбі.
Полотно, в’язане бавовняною пряжею в кілька ниток, має грубу фактуру. Щоб шкіра ніг не натерлася, всередині тапок роблять підклад з трикотажної матерії або фетру.
В’язані тапочки — це взуття, а не шкарпетки, тому мають бути зносостійкими. Їх в’яжуть пряжею з товстої нитки, або кілька ниток. Іноді до основної пряжі додають спеціальну ниткову нитку, яка збільшує міцність тапочок.
Тапочки можна прати. В’язане полотно схильне до розтягування.
Щоб слідок не спадав з ноги після прання, по верхньому краю вдягають нитку-гумку.
Для створення домашнього взуття використовують гачок під номером 2,5-3 або спиці ідентичного розміру.
Вив’язуючи шкарпетку та підошву, застосовують щільний візерунок без дірочок. На підйомі ступні і на гомілкостопі можна в’язати ажуром і мереживом.
Для фіксації на нозі роблять застібки – кнопки, зав’язки шнурки, гумки, гудзики. Липучки на в’язаному полотні не використовує, вони чіпляються за нитку та ушкоджують її.
Якщо не вдається визначитися з моделлю, яка б підійшла до смаку всім домочадцям, то можна зв’язати з товстої пряжі в кілька ниток звичайні шкарпетки з високим манжетом і відворотом.
Але тоді на підошві обов’язково потрібно зробити латексне протиковзне покриття, або пришити шкіряну устілку.
