Як вязати платкову вязку по колу на спицях: схеми та фото

Як в’язати платкову в’язку на кругових та звичайних спицях: схеми в’язання та поради початківцям

Платкова в’язка вважається оптимальним варіантом для навчання в’язанню на спицях. Вона приваблює простою схемою, привабливим виглядом, а також можливістю створювати безліч різноманітних виробів.

Тому варто розглянути правила виконання хусткової в’язки на різних спицях, а також сфери її застосування.

Опис в’язання

Спочатку цей тип в’язки використовувався для шалей і хусток, що стало причиною назви. Як видно на фото, рельєф готового виробу, виконаного таким способом, є «рябушками» або «грядками».

Така в’язка використовується як основа виробу. Або як тло, що відтіняє вишуканий ажурний візерунок.

Смуги можуть бути розташовані горизонтально або вертикально. Тоді у першому випадку робота починається знизу, а у другому – збоку.

Уроки виконання хусткової в’язки починаються з рівного полотна. На більш складному рівні можна практикуватися вив’язувати та з’єднувати елементи.

Властивості та переваги в’язання

Особливістю платкового в’язання вважають:

• отримання полотна з краями, що не закручуються;
• здатність зберігати початкову форму та розміри після прання;
• відсутність необхідності вираховувати стартову кількість петель (єдиним критерієм залишається ширина);
• елегантний зовнішній вигляд, у тому числі при використанні незвичайних за фактурою та кольором ниток.

Але варто враховувати, що цей метод призводить до скорочення полотна по висоті. Він також вимагає рівня петель і високу якість пряжі, оскільки всі недоліки будуть очевидні навіть для людини, далекої від в’язання.

Схема в’язання

Платкова в’язка на прямих спицях починається з набору петель. Їхня кількість не визначена регламентом, але має відповідати ширині виробу або елементу.

Перший ряд пров’язується повністю лицьовими петлями, які передбачають захоплення нитки за передню стінку. При цьому перша петля ряду знімається, а остання пров’язується як свідома, щоб край полотна залишався рівним.

Тепер робота перевертається, а другий ряд виконується подібно до першого. Ці два кроки повторюються до того часу, поки полотно досягне потрібної довжини. Після цього залишається закрити в’язку.

На кругових спицях

Кругові спиці використовуються, якщо виріб за формою утворюється замкнене коло без шва. Така робота передбачає кілька особливостей:

1. Оскільки можливості перевертати виріб немає, потрібний ефект утворюється шляхом чергування двох типів петель. Одинряд в’яжеться лицьовими, а другий – виворітними.
2. Під час роботи із замкненим колом є можливість пропустити початок нового ряду, що позначиться на результаті. Щоб унеможливити подібну помилку, використовують роздільники або нитку контрастного кольору, яку розміщують на місці передбачуваного шва.
3. Виконуючи ряд виворітними петлями, слід вводити нитку зі зворотного боку, створюючи ефект розкручування. Так візерунок не спотворюватиметься.
4. Щоб полегшити роботу, слід вибирати спиці, що відповідають ширині виробу.

Платкова в’язка на кругових спицях розрахована на досвідчених майстринь. Тому за неї не варто братися майстриням-початківцям, які не освоїли техніку належним чином на прямих спицях.

Що можна зв’язати

Виріб, виконаний хустковою в’язкою, створює приємні тактильні відчуття, прилягаючи до тіла. Тому цей метод широко застосовують у виготовленні дитячого одягу: пінеток, шапочок, шарфиків, кофтинок та жилеток.

Ця техніка також використовується у виготовленні светрів та джемперів для дорослих. На її основі також зручне виконання снудів, шарфів, беретів та інших головних уборів.

У цьому випадку досвідчені в’язальниці рекомендують поекспериментувати з поперечною в’язкою. Так вдається отримати компактні, легкі речі, які добре розтягуватимуться в довжину.

Цікавого ефекту можна досягти, комбіную різні за спрямованістю смуги в кофтах та светрах. При цьому потрібно врахувати, що поздовжнє в’язання передбачає наявність довгих спиць, здатних вмістити велику кількість петель.

Це лише кілька прикладів, як можна використовувати платочну в’язку. Насправді перелік можливостей залежно від фантазії та можливостей майстрині виявляється значно ширшим.

Поради початківцям

Починаючи освоювати платочну в’язку, слід врахувати наступні моменти:

1. До початку роботи важливо оцінити відповідність товщини спиць та нитки. Інакше контролювати розподіл малюнка, щільність та висоту петель буде проблематично.
2. У роботі слід помірно затягувати петлі. Занадто тугу в’язку виконувати важче через меншу відстань для спиці. Занадто вільні петлі зроблять виріб повітрянішим, що не вітається при виготовленні теплих речей. Крім того, при великій відстані єдність петель контролювати важче.
3. Кругові спиці часто замінюють п’ятьма прямими.
4. Закриття останнього ряду здійснюється за допомогою почергового пров’язування лицьової петлі через дві петлі попереднього ряду.
5. З’єднання двох деталей, виконаних хустковою в’язкою, є з’єднанням відкритих петель. Причому використовується змієподібний рух голки з ниткою.
6. Освоюючи навички в’язання, слід ознайомитися з умовними позначеннями. Так, петлі обличчя відображаються на папері у вигляді вертикальних смуг. Отже, елементи складного виробу, виконані хустковою в’язкою, є рядами коротких вертикальних рис.

Розглянувши покрокове|опис|виконання хусткової в’язки, підіб’ємо підсумки: цей спосіб в’язання є повторювані|два|ряди, тому освоїти його не складно. Тому з нього дуже зручно освоювати роботу зі спицями.

Простота в’язки не виключає деякі складності у її виконанні. Так, у процесі роботи слід контролювати щільність та висоту петель, щоб досягти рівного та красивого візерунка.

Але освоєння техніки дозволяє в’язати різноманітні вироби, від шарфів до ажурних кофтинок та светрів. А володіння простими прийомами відкриває шлях до освоєння складніших візерунків. Тому докладені зусилля обов’язково окупляться.

Фото хусткового в’язання